Як виконати податкові зобов'язання

У далекому 2003 році Центр комерційного права видав посібник «Як виконати податкові зобов\'язання» (далі - посібник). В ньому розглянуто низку важливих питань стосовно того, як правильно і своєчасно відзвітувати перед податковими органами, сплатити податки, яким чином узгоджуються податкові зобов\'язання у випадку виникнення суперечок між платниками податків та податковими органами тощо.

Не секрет, що в Україні саме у сфері податкових відносин найбільш часто змінюються правила гри. Тому очевидно, що за минулі роки правила та процедури, описані в посібнику, змінились. Однак це не означає, що посібником більше не можна користуватись. Адже в ньому викладено багато корисної інформації і порад. Використовуючи їх, необхідно лише брати до уваги ті зміни у законодавстві, які мають відношення до наведеного матеріалу.

Цей короткий огляд змін у нормативному регулюванні процедур виконання податкових зобов\'язань, покликаний підтримати посібник в актуальному стані. Він допоможе вам швидко і без зайвих зусиль визначити, які зміни відбулись у тих питаннях податкового адміністрування, що вас цікавлять.

1. Ключовим нормативно-правовим актом у сфері виконання податкових зобов\'язань і надалі залишається Закон України «Про порядок погашення зобов\'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (далі - Закон про податкові зобов\'язання). Однак знайте, станом на 2008 рік з під сфери дії цього Закону виведено питання погашення зобов\'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов\'язкове державне пенсійне страхування. Вони регулюютьсяспеціальними законодавчими актами:

  • Законом України «Про загальнообов\'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV;
  • Законом України «Про збір на обов\'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР.

2. Вважаємо за потрібне зупинитись на змінах, яких зазнав порядок подання податкової звітності. Одразу зазначимо, що вони пов\'язані з більш повним впровадженням діючих нормативних актів, і не з їх зміною. У посібнику ми зазначали, що податкову звітність в Україні можна подавати не тільки в паперовій, але й в електронній формі (дивись главу 1.6). Однак така можливість на момент підготовки посібника існувала скоріше теоретично. Але часи змінюються, і тепер платники податків можуть реально користуватися перевагами «електронної звітності». Для цього вам потрібно зробити лише декілька кроків:

  • звернутися до свого податкового інспектора (або до відділу, який займається питаннями електронної звітності) для отримання шаблону договору на подання звітності в електронній формі;
  • заповнити договір й повернути його у податкову;
  • приблизно через тиждень отримати свій примірник договору (підписаний з боку податкового органу), а також електронний цифровий підпис вашого підприємства;
  • отримати в податковому органі програму для подання електронної звітності (надається безкоштовно), або придбати бухгалтерську програму, яка дозволяє формувати і подавати електронну звітність.

Пройшовши всі ці кроки, ви зможете подавати звітність не виходячи з офісу. При цьому знайте, що подавати паралельно з електронними звітами їх паперові екземпляри - не обов\'язково!

3.  Декілька слів варто сказати про непрямі методи визначення податкових зобов\'язань (дивись главу 2.3 посібника).

Довгий час навколо них тривала дискусія між платниками податків й податковими органами. У 2002 році Кабінет Міністрів України своєю постановою від 27.05.2002 № 697 навіть затвердив Методику визначення сум податкових зобов\'язань за непрямими методами, яку намагались застосовувати податківці.

Однак на сьогоднішній день платники податків можуть не боятись застосування до них непрямих методів. Пов\'язано це зі змінами, які були внесені до Закону про податкові зобов\'язання. Відповідно до них - методика визначення суми податкових зобов\'язань за непрямими методами затверджується законом.

Оскільки станом на липень 2008 року такий закон ще не ухвалено, - на поточний момент застосування непрямих методів неможливе.

4. Якщо вам доведеться стикнутися з процедурою адміністративного оскарження (дивись главу 2.5 посібника), майте на увазі - порядок подання скарг до податкових органів зазнав деяких змін. Вони не є кардинальними, однак радимо вам перед підготовкою і поданням скарги передивитися Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, яке затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.96 № 29.

5. В процесі погашення суми податкового зобов\'язання (дивись главу 3.2 посібника), пам\'ятайте, що на сьогоднішній день не можна використовувати такий механізм як взаєморозрахунки з державним чи місцевим бюджетом. Адже його вже виключено із Закону про податкові зобов\'язання.

6. Протягом часу, що минув від написання посібника, суттєві зміни стались в нормативному регулюванні питань податкової застави (дивись розділ 4.3 посібника). Значною мірою це пов\'язано з рішенням Конституційного суду України від 24.03.2005р. N 2-рп/2005, у якому визнано такими, що не відповідають Конституції України низку положень Закону про податкові зобов\'язання.

Зокрема, з огляду на зазначене рішення Конституційного суду, право податкової застави не може виникати у разі неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації. Крім того, в посібнику ми писали, що право податкової застави поширюється на всі активи платника податку і тому можливі ситуації, коли при наявності «копійкового» боргу у податкову заставу беруть майно підприємства вартістю на мільйони гривень

Конституційний суд визнав, що така неадекватність порушує справедливе вирішення питань застосування права податкової застави, тобто є неконституційним. Це означає, що на сьогоднішній день у податкову заставу мають брати не все майно підприємства, а лише ту його частину, яка гарантує повернення податкового боргу.

7. Деяких змін на краще зазнав і порядок застосування адміністративного арешту активів (дивись главу 4.4 посібника). Зокрема, із Закону про податкові зобов\'язання вилучили норму, відповідно до якої податківці мали право (у разі застосування арешту активів платника) вимагати від банків тимчасового зупинення видаткових операцій за рахунками такого платника податків. Тобто на сьогоднішній день блокування податківцями рахунків підприємця є незаконним, а арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду.