Як вести бізнес з іноземним партнером

Центр комерційного права видав у 2006 році посібник «Як вести бізнес з іноземним партнером» (далі - посібник). Впевнені, що він допоміг не одному підприємцю організувати і вести спільний бізнес з підприємцями інших країн.

Однак за минулі роки законодавство України змінилось. Тому у вас може виникнути справедливе питання - «наскільки актуальною є інформація, викладена в посібнику?». На нашу думку, вона залишається актуальною. Хоча, безумовно, при її використанні необхідно враховувати певні зміни, що відбулись у нормативному регулюванні питань ведення спільного бізнесу з іноземцями. Короткий огляд цих змін ми наводимо нижче.

1. Процедури створення та реєстрації спільних з іноземцями підприємств чи договорів про спільну діяльність майже не змінились. Деяких змін зазнав лише порядок взяття на облік у податкових органах договорів про спільну діяльність.
Знайте, до Порядку обліку платників податків, зборів (обов\'язкових платежів), який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 № 80, внесено низку доповнень. Як наслідок -тепер при взятті на облік договорів про спільну діяльність до податкових органів крім документів, згаданих у главі 2.4.2 посібника, необхідно подавати:

  • копії документів, які підтверджують погодження договору уповноваженим органом управління відповідно до законодавства, засвідчені в установленому законодавством порядку, якщо договором передбачене використання нерухомого майна державної власності, що перебуває у господарському віданні чи оперативному управлінні учасника договору про спільну діяльність;
  • копії ліцензій на провадження видів господарської діяльності учасників договору, отримання яких передбачено нормами чинного законодавства.

2. За останній час суттєво змінився Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 № 959-ХІІ. Однак ці зміни майже не торкнулись правил і процедур, викладених у посібнику (дивись розділ 3 посібника). Більш суттєво на викладений в посібнику матеріал вплинули зміни підзаконної нормативної бази. Зокрема, вам необхідно врахувати, що на сьогоднішній день діють нові порядки ліцензування експорту, імпорту товарів, які визначаються:

  • Положенням про порядок ліцензування імпорту товарів, яке затверджено наказом Міністерства економіки України від 14.09.2007 № 302;
  • Положенням про порядок ліцензування експорту товарів у 2008 році, яке затверджено наказом Міністерства економіки України від 12.01.2008 № 6.

Крім того, вивчаючи главу 3.4.4 посібника, врахуйте зміни, яких зазнало Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій, затверджене наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 № 47.

3. Важливих змін, з точки зору ведення бізнесу з іноземцями, зазнав Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 № 185/94-ВР. Насамперед, зверніть увагу на те, що вдвічі збільшено термін зарахування «експортної» валютної виручки, який зараз становить 180 календарних днів (дивись главу 3.5.1 посібника).

Крім того, на сьогоднішній день зазначений Закон не містить такого поняття як індивідуальні ліцензії Національного банку України, якому була присвячена глава 3.5.2 посібника. Замість цього документу тепер при перевищенні строків повернення «експортної виручки» необхідно отримувати висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної
політики. Принаймні так вимагає оновлений Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Але відмітимо, що ці зміни ще не імплементовані в підзаконну нормативну базу. Тож, поки що індивідуальні ліцензії видають установи Національного банку України. Однак тримайте руку на пульсі. Все може змінитися найближчим часом.

4. Продовжуючи тему розрахунків за експортними та імпортними операціями, зазначимо, що відбулись значні зміни в порядку здійснення банківського контролю за такими розрахунками (дивись главу 3.5.3 посібника). Тому не зайвим буде звернути увагу на оновлену Інструкцію про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 № 136.

5. Останніми роками відбуваються суттєві зміни у митному законодавстві України, що значною мірою зумовлено прагненням України приєднатися до СОТ. І хоча ці зміни не зачіпають значною мірою матеріал, викладений у розділі 4 посібника, про деякі з них варто згадати. Так, визначаючи місце, де ви будете здійснювати митне оформлення товарів (глава 4.2.1 посібника), необхідно врахувати зміни, яких зазнав відповідний Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 № 584, а також зміни у Порядку прийняття митними органами погодженого рішення про місце здійснення митного оформлення товарів, який затверджено наказом Державної митної служби України від 09.11.2004 № 801.

Якщо ж ви стикнетесь з необхідністю визначення митної вартості товарів (глава 4.2.5 посібника), знайте, що з 2007 року діє новий Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766.

Attachments:
Download this file (2.1.pdf)Abetka_yak_vesty_bussiness.pdf[ ]2930 kB