Порушення провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, вимоги якого повністю забезпечені заставою майна майнового поручителя, який не є боржником

Питання:У статті 1 Закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дано визначення забезпеченого кредитора як кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя). Між тим, у частині першій статті 14 Закону, яка передбачає підстави для відмови у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, однією з підстав для відмови у прийнятті заяви зазначено, що суд відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредитора повністю забезпечені заставою майна боржника (а не майнового поручителя, який не є боржником). Тому виникає питання щодо можливості порушення провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, вимоги якого повністю забезпечені заставою майна майнового поручителя, який не є боржником. Аналогічне питання може виникнути при затвердженні реєстру вимог кредиторів (щодо черговості задоволення вимог та внесення їх до реєстру) та при участі кредитора, вимоги якого забезпечені майном поручителя, який не є боржником, у зборах кредиторів та в комітеті кредиторів.

Відповідь:Провадження у справі про банкрутство може бути порушено за заявою кредитора, вимоги якого повністю забезпечені заставою майна майнового поручителя, який не є боржником.

Обґрунтування:

Інститут банкрутства існує, зокрема, для того, щоб задовольнити вимоги кредиторів тією чи іншою мірою у випадках, коли для повного задоволення таких вимог недостатньо майна боржника. Саме тому кредитори, які не є поточними (тобто вимоги яких виникли до порушення провадження у справі про банкрутство), поділяються на дві групи залежно від їх прав щодо майна боржника (а не третіх осіб). До однієї групи належать конкурсні кредитори, які не мають права застави на майно боржника, до другої групи належать забезпечені кредитори, які мають право застави на майно боржника.

Відповідно до статті 1 Закону конкурсні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника. Отже, ті кредитори, які мають вимоги до боржника, що забезпечені заставою майна іншої особи, є конкурсними кредиторами, бо вони відповідають цитованому визначенню.

Уявлення про те, що такі кредитори є забезпеченими кредиторами відповідно до статті 1 Закону, є помилковим, бо таке уявлення означало б, що законодавець відніс таких кредиторів одночасно і до конкурсних, і до забезпечених, що вочевидь є невірним.

Відповідно до статті 1 Закону забезпечені кредитори – кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя). Цю норму слід розуміти таким чином, що у ній йдеться про два випадки. Перший – коли особа має вимоги до боржника, які забезпечені заставою майна боржника. Другий – коли особа має вимоги не до боржника, а до іншої особи, але ці вимоги забезпечені заставою майна боржника (який, таким чином, є майновим поручителем). Іншими словами, у цьому визначенні згадка в дужках про майнового поручителя має на меті підкреслити, що хоча у другому випадку особа, строго кажучи, не є кредитором боржника, а має на його майно майнове право (право застави), вона тим не менше для цілей цього Закону вважається кредитором (забезпеченим).

Вичерпний перелік підстав для відмови у прийнятті заяви визначено частиною 1 статті 14 Закону. Серед них самостійною підставою визначено випадок, коли вимоги кредитора повністю забезпечені заставою майна боржника. Забезпечення вимог кредитора заставою майна майнового поручителя, який не є боржником, не визначено як  підставу для відмови у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство.

Відтак, підстав для відмови у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство у випадку, коли вимоги кредитора забезпечені майном майнового поручителя, який не є боржником, немає. Тому провадження у справі про банкрутство може бути порушено за заявою кредитора, вимоги якого повністю забезпечені заставою майна майнового поручителя, який не є боржником.

Виходячи з цього слід вирішувати і питання, що виникають при затвердженні реєстру вимог кредиторів (щодо черговості задоволення вимог та внесення їх до реєстру) та при участі кредитора, вимоги якого забезпечені майном поручителя, який не є боржником, у зборах кредиторів та в комітеті кредиторів, та всі інші подібні питання.