Притягнення арбітражних керуючих до відповідальності за корупційні діяння

Питання: На практиці постало питання щодо можливості притягнення арбітражних керуючих до відповідальності за корупційні діяння та того, яким чином має діяти суд, отримавши відомості про вчинення арбітражним керуючим корупційного діяння.

 

Відповідь та обґрунтування:

Із набуттям чинності Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в новій редакції) змінено статус арбітражного керуючого – з суб’єкта підприємницького діяльності, який здійснював ліцензований вид діяльності, на суб’єкта незалежної професійної діяльності, який здійснює публічні функції делеговані державою. Відтепер, окрім Закону про банкрутство, статус арбітражного керуючого також визначається Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» №3206-VI від 07.04.2011р., яким арбітражних керуючих віднесено до суб'єктів корупційної діяльності – осіб, що надають публічні послуги (підпункт “б” пункту 2 частини 1 статті 4) – як і нотаріусів, аудиторів, оцінювачів, експертів, тощо. На цих осіб також поширюється дія статті 365-2 Кримінального кодексу України «Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги», санкція якої передбачає позбавленням волі на строк до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна або без такої.

Відтак, арбітражного керуючого може бути притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних діянь під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санації або ліквідатора у процедурі провадження у справі про банкрутство. Відтак, отримавши відомості про вчинення арбітражним керуючим діяння, яке може бути кваліфіковано як корупційне, або яке може свідчити про вчинення арбітражним керуючим злочину, передбаченого статтею 365-2 ККУ, суд має повідомити про це правоохоронні органи та державний орган з питань банкрутства для реагування в межах їх повноважень.

Крім того, у випадку якщо такі дії арбітражного керуючого свідчать про неналежне виконання ним своїх повноважень, суд може (за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або з власної ініціативи) звільнити арбітражного керуючого від виконання ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, про що суд протягом п'яти днів з дня, коли йому стало відомо про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виносить ухвалу про його відсторонення від виконання відповідних повноважень під час провадження у справі про банкрутство (абзац 3 ч.8 ст.28, ч.12 ст.41, абзац 3 та абзац 9 ч.3 ст.114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).