Внесення змін до реєстру вимог кредиторів

Питання:Як вносити зміни в затверджений реєстр вимог кредиторів (як у процедурі розпорядження майном так і в процедурі ліквідації), за наявності обмежень внесення таких змін (ч.2 ст.25 Закону) при: визнанні вимог кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимог щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування (абз.5 ч.2, ч.4 ст.23 Закону); наявності вимог, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі (ч.4 ст.23, ч.1 ст.38 Закону)?

 

Відповідь та обґрунтування:

Реєстр вимог кредиторів – це «живий організм», зміни в якому відбуваються протягом всього провадження у справі про банкрутство.

За змістом Закону – він виконує дві функції: 1) визначення кількості голосів для проведення зборів кредиторів (абзац 10 ч.2 ст. 25, абзац 2 ч.1 ст. 26 Закону); 2) облік вимог кредиторів для подальших розрахунків (абзац 7 ч.2 ст. 25, ч.ч.2, 3 ст.30, ч.1 ст. 31 Закону).

Аналізуючи приписи ч.2 статті 25 Закону необхідно дотримуватися принципу, за яким не можна витлумачити одну норму Закону таким чином, що її застосування призведе до нівелювання інших його положень, або ж створить конфлікт між нормами.

Тож обмеження внесення змін до реєстру вимог кредиторів (абзац 11 ч.2 ст. 95 Закону) слід розглядати в контексті попереднього абзацу 10, де ідеться про мету затвердження – визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Поява інших кредиторів повинна обліковуватися в реєстрі без внесення змін до ухвали за результатами попереднього засідання та затвердженого нею реєстру.