Семінар "Правове забезпечення та практика розгляду справ про банкрутство у господарських судах України", м. Київ, 16 травня 2011 р.

16 травня 2011 року Центр комерційного права спільно з Національною школою суддів України, провели семінар на тему «Правове забезпечення та практика розгляду справ про банкрутство у господарських судах України». У семінарі взяли участь судді місцевих та апеляційних господарських судів. Учасники семінару обговорили концептуальні засади законодавства України про банкрутство, практику Вищого Господарського Суду України в справах про банкрутство, проблемні питання застосування інститутів банкрутства фізичних осіб та транскордонного банкрутства. Окрему увагу було присвячено законодавчим змінам в напрямку вдосконалення процедур банкрутства, що їх буде здійснено на виконання Програми економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки.

\"_005\"

Семінар мав на меті підвищення кваліфікації суддів, стимулювання дискусії практиків та науковців щодо вирішення актуальних проблем застосування законодавства про банкрутство, а також сприяння формуванню належної судової практики.

Відкрили семінар Володимир Мазурок, начальник відділу підготовки суддів та працівників апаратів судів України Національної школи суддів України та Валентина Данішевська, директор Центру комерційного права.

\"Djun\"В’ячеслав Джунь, д.ю.н., професор кафедри цивільно-правових дисциплін Міжрегіональної академії управління персоналом, суддя Конституційного суду України у відставці зробив доповідь на тему «Концептуальні засади законодавства України про банкрутство». Першою серед головних концептуальних характеристик законодавства про банкрутство пан Джунь назвав конкурсний механізм провадження у справі про банкрутство. Визначальною ознакою такого провадження є те, що воно носить колективний характер та має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника (на відміну від позовного провадження, де задовольняються індивідуальні вимоги). Другою концептуальною ознакою пан В’ячеслав називає передбачену законом можливість використання різних процедурних варіантів вирішення проблеми неплатоспроможності окремих категорій підприємств (містоутворюючих, особливо небезпечних та ін.). Це є реалізацією принципу «процесуального плюралізму», адже законодавець визначив особливості алгоритму провадження щодо окремих категорій боржників. На думку доповідача такі особливості є необхідними, однак наразі недостатньо відпрацьованими у чинному законі. Адже, наприклад, норми про банкрутство містоутворюючих підприємств фактично не сприяють розгляду справи, а навпаки, затягують її розгляд та не вирішують проблему неплатоспроможності таких підприємств.

Окрему увагу В’ячеслав Джунь приділив питанням ефективності чинного законодавства про банкрутство. Говорячи про «продебіторську» спрямованість чинного Закону, пан Джунь наголосив на її негативному впливі на розвиток економіки: «За оцінками дослідників, продебіторська спрямованість є нераціональною; державна політика, метою якої є підтримання на плаву неплатоспроможних компаній, неминуче призводить до зниження продуктивності праці, економічної стагнації, дефіциту державного бюджету та розвитку інфляційних процесів». За словами доповідача, навіть ті країни, що мали «продебіторську» модель законодавства про банкрутство (зокрема США, Франція), в умовах кризи вносять до свого законодавства зміни в бік запровадження більшого захисту прав кредиторів.

\"katerynchuk\"Лілія Катеринчук, суддя Вищого господарського суду України представила практику ВГСУ в справах про банкрутство та звернула увагу суддів апеляційних та місцевих господарських судів на найпоширеніші помилки, які призводять до скасування прийнятих ними рішень. Зокрема, мова йшла про можливості відступлення грошових вимог та продаж заставного майна, введення процедури санації та затвердження планів санації, необхідність вивчення та аналізу ліквідаційного балансу. Найбільшу дискусію викликало питання щодо особливостей порушення справи про банкрутство за заявою боржника – фізичної особи-підприємця, а саме щодо необхідності проведення перед поданням заяви процедури самоліквідації. Окремо пані Катеринчук зупинилась на колізіях, що існують між законами «Про виконавче провадження» та «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

\"Biryukov\"Олександр Бірюков, д.ю.н., консультант Світового банку, доцент кафедри міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка, член науково-консультативної ради ВГСУ, зробив доповідь на тему «Проблемні питання банкрутства фізичних осіб. Транскордонне банкрутство». Інститут банкрутства фізичних осіб (не підприємців) чи як ще його називають – споживчого банкрутства (від англ. consumer bankruptcy) існує в більшості розвинених країн світу та зазвичай регулюється окремими нормативними актами, що зумовлено значною специфікою цих справ. Мета цього процесу полягає у проведенні переговорів між боржником та кредиторами і складення плану реструктуризації боргу для подальшого відшкодування боржником та можливого списання частини боргу. За словами доповідача, цей інститут активізує цивільний оборот та дає надію громадянам на списання боргів та «початок нового життя». Поряд із можливістю проведення процедури банкрутства фізичної особи, запроваджуються також певні «фільтри добросовісності», аби не допустити зловживань. Також передбачається ряд негативних наслідків для осіб, які звернулися до такого способу реструктуризації боргу (наприклад, неможливість в подальшому обиратися на певні посади чи протягом визначеного часу звертатися по нові кредити, тощо).

На думку Олександра Бірюкова, Україна не готова наразі займатися впорядкуванням кредитних відносин за участі фізичних осіб, тому інституту споживчого банкрутства в Україні досі не існує. Невірним є також загальне сприйняття цього інституту як такого, що спрямований на списання боргів. Адже насамперед, він спрямований на створення можливостей подальшого відшкодування боргу.

Говорячи про питання транскордонного банкрутства (що закріплені у відповідному розділі проекту нової редакції закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») пан Бірюков зауважив, що на його думку, судова система України готова до введення цього інституту. Зокрема, у своїй доповіді він висвітлив питання визнання іноземного провадження, допуску представника іноземного провадження до справи, розмежування основного та допоміжних проваджень.

\"_108\"

Валентина Данішевська, директор Центру комерційного права, розповіла учасникам семінару про роботу над новою редакцією Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в якій активну участь беруть фахівці ЦКП (повний текст законопроекту доступний на сайті ЦКП). Основою для нововведень, запропонованих у новій редакції, стали в тому числі рекомендації фахових економістів, які проаналізували підґрунтя інституту банкрутства в Україні та в інших країнах світу (див. Дослідження ЦКП здійснене за участі фахівців Центру економічного розвитку).

Про дослідження економістів та основні новели законопроекту читайте у статті «Передумови та шляхи реформування законодавства про неплатоспроможність» у Віснику ЦКП №34.

Більше фотографій ви можете побачити за посиланням.