Передавання об’єктів цивільної оборони, які перебувають на балансі боржника

Питання:

1. В разі перебування на балансі боржника державного майна – об’єктів цивільного захисту населення – чи вправі орган управління державним майном ставити до ліквідатора вимогу про включення ним як замовником аукціону з продажу майна банкрута, до оголошення про проведення аукціону інформації про це та про обов’язок переможця аукціону укласти з РВ ФДМУ договору про безоплатне зберігання таких об’єктів?

2. Чи вправі суд, в разі ухилення суб’єкта  управління майном  - об’єктами цивільного захисту населення від прийняття відповідного владного рішення, зобов’язати такого суб’єкта безумовно прийняти майно до комунальної власності (ч.9 ст.42 Закону)?

1.

Відповідь:

Необхідно розрізняти два випадки.

1.1. Якщо державне майно є рухомою річчю або є окремим об’єктом нерухомості.

  Тоді орган управління державним майном не вправі вимагати, щоб в оголошенні про проведення аукціону була зазначена інформація про державне майно. Він також не вправі наполягати на укладенні з покупцем договору зберігання державного майна, тим більш безоплатного.

Навпаки, орган управління державним майном вправі вимагати від ліквідатора, аби той не продавав державне майно (зокрема й у складі цілісного майнового комплексу), та вимагати передати державне майно.

1.2. Якщо державне майно не є окремим об’єктом нерухомості, а є складовою іншого об’єкта нерухомості (наприклад, бомбосховище у підвалі приміщення заводу боржника).

У цьому разі орган управління державним майном вправі наполягати на укладенні з покупцем договору зберігання державного майна на тих самих умовах, що і з боржником. Інформація про це має бути відображена в оголошенні про проведення аукціону.

 

Обґрунтування:

1.1. Якщо державне майно є рухомою річчю або є окремим об’єктом нерухомості.

До ліквідаційної маси включаються всі види майна, яке належить банкруту на праві власності або господарського відання. Інше майно (зокрема і те, щодо якого боржник є балансоутримувачем) до ліквідаційної маси не включаються, і воно не продається.

Майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору (ч.8 ст. 42 Закону про банкрутство).

Тому в оголошенні про проведення аукціону не може бути зазначена жодна інформація про державне майно.

Навіть якщо ліквідатор продає майно як цілісний майновий комплекс (якщо такий комплекс існує і використовується як діюче підприємство), то до нього не може включатися державне майно, бо воно підлягає поверненню.

Якщо ж ліквідатор помилково зазначить в оголошенні про проведення аукціону будь-яку інформацію про чуже (державне) майно, то тоді орган управління державним майном має проти цього заперечувати. Він також вправі в будь-який час вимагати від ліквідатора повернення державного майна.

Вимагати укладення того чи іншого договору (зокрема договору зберігання державного майна) можна лише тоді, коли цього вимагає закон. За відсутності такого законодавчого припису подібні вимоги є неправомірними.

1.2. Якщо державне майно не є окремим об’єктом нерухомості, а є складовою іншого об’єкта нерухомості (наприклад, бомбосховище у підвалі приміщення заводу боржника).

У цьому разі фактично йдеться про об’єкт нерухомості, який знаходиться у спільній власності боржника і держави. Відтак на аукціоні продається не об’єкт нерухомості, а частка боржника у спільній власності. Звичайно, ця обставина має бути відображена в оголошенні про проведення аукціону.

Пунктом 13 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138) імперативно встановлено, що:

«13. У разі приватизації (корпоратизації) державного (комунального) підприємства, на балансі якого перебувають захисні споруди, уповноважений орган управління захисної споруди проводить заходи, спрямовані на визначення їх балансоутримувачів та укладення з ними договорів про утримання (зберігання) захисних споруд».

За правовою природою договір про утримання (зберігання) захисних споруд є договором між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном. При цьому продаж частки боржника у спільній власності не повинен впливати на становище державного співвласника. Отже, орган управління державним майном вправі наполягати на укладенні з покупцем договору зберігання державного майна на тих самих умовах, що і з боржником. Тому інформація про це має бути відображена в оголошенні про проведення аукціону. Оптимальним способом оприлюднення такої інформації є вміщення в оголошенні копії договору з боржником.

2.

Відповідь:

Ні, суд не повинен зобов’язувати суб’єкта  управління майном  - об’єктами цивільного захисту населення прийняти рішення про використання майна або прийняти майно.

Обґрунтування:

Суд не повинен вдаватися до примушування суб’єкта управління майном приймати рішення про подальше використання державного майна (до речі, таке рішення не є владним. Йдеться про рішення, що приймається від імені власника). Такі судові рішення означатимуть втручання в здійснення права власності власником (точніше, від імені власника – держави). Водночас, відповідно до ч.6 ст.13 Конституції: Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Суду також не слід зобов’язувати суб’єкта  управління майном  - об’єктами цивільного захисту населення прийняти майно від боржника. Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК, «зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку». Водночас відновлення власником володіння своїм майном є дією, яка вчиняється на користь власника, а не іншої особи, яка власником не є. Дія, що вчиняється на власну користь, не може входити до змісту зобов’язання. Тому не можна примушувати будь-кого вчиняти дії на власну користь.

Натомість ліквідатору варто звернутись до суб’єкта  управління майном  з пропозицією забрати державне майно (крім випадків, коли державне майно не є окремим об’єктом нерухомості, а є складовою іншого об’єкта нерухомості). Ліквідатору варто також попередити такого суб’єкта, що, якщо він не подбає про державне майно, яким має опікуватися, то воно залишиться без нагляду, бо юридичну особу - боржника буде ліквідовано, а повноваження ліквідатора – припинено.